А чи знаєш ти?

1.Вміле управління кредитним ризиком – це не лише запорука  збільшення прибутку,але  і  укріплення  іміджу  банку,  що  в  свій  час  також  сприяє покращенню фінансового стану. Ім’я банку в деяких ситуаціях є більш  вагомим крітерієм для позичальника, ніж вигідні умови обслуговування в ньому.

Так  у  70-х  роках  нашого  століття  швейцарські   банки   вважались

найбезпечнішими (зберігалась таємниця клієнта, а  диверсифікація  кредитного портфелю забезпечувала надзвичайну довіру до банку з  боку  клієнтів).  Один із письменників  навіть  якось  написав:”Якщо  ви  бачите,  що  швейцарський банкір стрибає із вікна багатоповерхового будинку, то  стрибайте  слідом  за ним – там обов’язково будуть гроші.”

Під час, так званого, нафтового буму  до  швейцарських  банків  хлинув

потік грошових вкладів  (“нафтових доларів”)  з  арабського  регіону.  Банки відчуваючи свою “владу” над клієнтами, почали  стрімко  знижувати  процентні ставки по вкладах,якими користувалися. А через декілька  років,  коли  банки пропонували мінімальні ставки, а потік коштів не припинявся, банкіри  почали нараховувати  на депозити від’ємні проценти. Тобто, якщо  ви  вкладали  свої кошти в банк, то повинні були ще і доплачувати за  їх  зберігання  тоді  як банк  отримував  маржу  підчас  використання   цих   коштів).   Максимальний від’ємний процент досягав 12% річних.

2.У  80-х  роках  США  надавали  кредити  країнам  Латинської  Америки

(Аргентині, Бразилії, Мексиці та іншим). Суми цих позик в кінцевому  рахунку досягли  100  млрд.  дол.  Але  у  зв’язку  з  поганим  врахуванням  ступеню кредитного  ризику,  позичальники  виявились  нездатними  сплатити  не  лише проценти по кредиту, але й основну суму боргу.

3.В Україні за перше піврічча 1998 року кредитний портфель комерційних

банків склав 9523,5 млн. грн., що складає 54,2% від сумарних активів (це  щераз  підтвержує,  що  кредитування  –  найголовніша  активна  операція   для українських банків).В  той  же  час  за  6  місяців  1998  року  за  рахунок спеціально створених фондів банки  списали  заборгованість  за  безнадійними позиками на суму 44,2 млн. грн.

Що   стосується   способів   мінімізації   кредитного    ризику,    то

найпоширенішим є – надання позики під заставу (44,2%),  другим  іде  кредити під страхування, гарантії, поруки (12,4%), та інші.

 


Завдання 7

Провести опитування на теми: «Чому Ви не користуєтесь кредитами?»; «Чи брали Ви або Ваші близькі кредити на останні 5 років?»; «Послугами яких банків Ви користуєтесь?»; «Якби я отримав споживчий кредит…». Обробку даних подати у вигляді графіків та діаграм за допомогою програмного забезпечення.

10 цікавих фактів про банки

Банк – це лавка

Банк дійсно переводиться як стіл.  Італійське слово banco – це лавка або стіл, на яких міняйла розкладали монети.

Перші конкуренти банків – храми

В Древній Греції трапезіти (з грецького – прилавок) приймали на зберігання вклади з метою виробляти платежі за рахунок вкладників. Їм давали на зберігання також коштовні документи, договори, спірні суми. Серйозними конкурентами приватних банкірів при цьому були старогрецькі храми, які давали зі своїх храмових скарбів у позику. Недоторканість храмових скарбниць дозволяла їм залучати значні вклади від приватних осіб, правителів і міст.

Банкірам в колишні часи відмовляли в похованні на освяченій землі

В 1179 р. на III Латеранському соборі папа Олександр III оголосив, що винні в стягуванні відсотків мають бути позбавлені дієприкметника і християнського поховання.

Найсерйозніше пограбування банку

Книга рекордів Гіннесу затверджує, що самим «грошовим» пограбуванням в світі є крадіжка в Рейхсбанку після поразки Німеччини в 1945 році. У сейфах Рейхсбанку зберігалася велика частина золотого запасу нацистської Німеччини, а також цінності, вивезені німцями із захоплених країн. Згідно даним книги Т. Боуера «Нацистське золото», загальна вартість вкрадених цінностей складала 3,34 мільярда доларів в цінах 1984р.

Найкрупніший номінал купюри в світі

10 мільйонів доларів Зімбабве. Приблизна вартість на чорному ринку $4 США.

Найбільша за номіналом монета

І одночасно найважча монета з металу в світі – 1 мільйон канадських доларів. Ця монета була випущена в Канаді в травні 2007 року. Всього відлили три такі монети – по числу покупців, що виявили зацікавленість в їх придбанні.

Банківські карти придумані ще в 1880 році

Ідея розрахунків за допомогою передоплачених карт з’явилася більше 125 років тому в далекому 1880 року. Саме тоді відомий американський вчений Едвард Белламі в своїй книзі «Дивлячись назад» (Looking Backwards) запропонував використовувати передоплачені карти при розрахунках. Проте його перспективна ідея не знайшла відгуку. І лише в 1950 році компанія DCI (Diners Club International) випустила першу в світі універсальну платіжну карту – Diners Club (Клуб ресторанних завсідників). Ця ідея прийшла до творця компанії Френка X. Макнамара, завдяки випадку в ресторані – у Френка не виявилася з собою досить готівки, щоб заплатити по рахунку.

Сьогодні в світі встановлено більше двох мільйонів банкоматів

Перший апарат встановлений в 1967 році в Лондоні. Винайшов його шотландець Джон Шепард-Баррон. Пластикових карт тоді ще не існувало, тому для зняття грошей використовувалися спеціальні ваучери, які заздалегідь отримували в банці.

Грабежи на дорогах стали причиною появи грошових переказів

В давнину торговці страждали від збитків, пов’язаних з перевезенням грошових коштів. З розвитком торгівлі число розбійних нападів лише збільшувалося. Знайшовся спосіб, який зробив розрахунки простіше і відмінив необхідність транспортування готівки, – гроші вносилися до банку одного міста, а виходили в іншому банку і місті по гарантійному або позиковому листу. Перший переказ грошей за допомогою телеграфних ліній був здійснений в  1871 року – гроші йшли до одержувача декілька діб. Ситуація змінилася, коли з’явилися системи електронних платіжних систем. Їх історія налічує більше двох десятків років.